English version
Створення сайтів
 Мамаєвa Слободa"Україна - терра козакорум" - "Україна - земля козаків". Так сказав в середині XVII століття французький інженер-картограф Гійом ле-Васер де-Боплан. Саме тому за сім кілометрів від Хрещатика довкруг історичного урочища, в якому бере початок річка Либідь, на території 9,2 га вирішено відтворити тематичний дендропарк, або ж мовою офіційних документів куточок української природи, архітектури та побуту „Мамаєва Слобода". Понад триста років тому ці землі належали Михайлівському Золотоверхому монастирю. Серед діброви над витоком Либіді приблизно в тому ж самому місці, де зараз міститься „Мамаєва Слобода", стояла монастирська пасіка з хутором та ставом. Минуло кілька століть і знову на пагорбах довкруг витоку Либіді, розкинулись мальовничі гаї, які чагарниковим живоплотом в’юняться на луки, створюючи ландшафт з унікальним краєвидом долини, характерний для Наддніпрянщини. У центрі долини серед кучерявих вишневих садків, оперезаних плетеними тинами, стоїть козацька „Слобода". В центрі архітектурного ансамблю, що нараховує 98 об’єктів, розташовується козацька триверха дерев’яна церква в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці із дзвіницею, подібні до тих, що стояли на Запорозькій Січі в часи Богдана-Зиновія Хмельницького. Неподалік від церкви на узвищі серед невеликого поля пшениці видно вітряк - символ мирної хліборобської України. Далі над двома покритими очеретом, лілеями та лататтям озерами розташовуються садиби титаря, козаків-джур, козацького старшини, коваля із кузнею, гончаря із гончарною майстернею, ворожки, шинок єврея-крамаря, а також пасіка та водяний млин. Садиби складаються з різних за своїм господарським призначенням споруд: це комори, повітки, стайні, льохи, хліви, клуні, возовні тощо. Цей традиційний український краєвид доповнюється базарним майданом, управою та козацькою залогою. Використовуватимуться об’єкти „Мамаєвої Слободи" методом відтворення живої історії, цебто максимально наближено до свого первісного функціонального призначення, а саме, для популяризації та відродження самобутніх народних традицій, звичаїв, обрядів, забутих трудових навичок та ремесел. Центр народознавства «Козак Мамай» було зареєстровано як юридичну особу ще 09 липня 1990 року. Київрада передала земельну ділянку комплексу у постійне користування першим в історії новітньої України рішенням. Від часу цієї ухвали та відкриття "Мамаєвої Слободи" минуло 19 років. Офіційно перших відвідувачів скансен запросив 9 липня 2009 року. Телефон: 0 443 619 848 вул. Михайла Донця, 2, Київська обл. Додатково: Суспільне життя Українців » Культура | мистецтво |
